Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Чому побоюються Україну і не кажуть про головне

Спецтема:

Україні не дають летальну зброю, навіть існує негласне ембарго, якого дотримується більшість держав Європи. Є й інші "проблемні питання" у відносинах із Заходом. Але чому б не використати обмеження як переваги і не зайнятися "локальним політичним рухом вперед". Наприклад - вступити в союз з Польщею і стати викликом економічним і політичним локомотивам ЄС?

Цілком зрозуміло, хто збив малайзійський Боїнг, хто є джерелом агресії в Європі, хто загрожує стабільності і миру. У США адміністрація президента прозоро натякає, що для неї проблема номер один вже не ІДІЛ, а Росія з її виходом з договорів щодо обмеження озброєнь.

Саме Росія в односторонньому порядку відмовилася від інспекції ядерних об'єктів, погрожуючи в тому числі вийти з договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Росія в односторонньому порядку виходить з договорів про скорочення звичайних озброєнь. Але тим не менше, Україна, яка ледь здатна поставити на ноги свій воєнпром, не отримує не тільки озброєнь від своїх політичних союзників, а навіть компонентів озброєнь.

Захід боїться Росію і не хоче її дражнити, заманюючи батогом і пряником в мишоловку? Частково це так, але лише частково. Захід боїться нестабільності всередині України, добровольчих батальйонів та їх вольниці? Його лякає слабкість центральної влади і корупція? Тут також є частина правди. Однак, варто поглянути трохи вперед.

Є тема, яку панічно не хочуть піднімати в розмовах політики як на Заході, так і в Росії. Це - можливе зближення політичних позицій України та Польщі. Тема настільки заборонена, що самі польські політики не дуже охоче її коментують. А тим часом історія повторюється, і повторюється аж ніяк не як фарс або драма.

Польща і Україна мають не тільки багато спільної історії, а й конфліктних ситуацій. Адже саме становлення Української держави відбувалося на тлі боротьби проти Речі Посполитої. Однак економічні та політичні зв'язки значної частини України збереглися з Польщею аж до 1939 року, коли в результаті пакту Мотолова-Ріббентропа Польща була розірвана на частини. Зараз же економічні зв'язки України з Польщі переживають підйом і в чомусь ренесанс. Також очевидний і політичний аспект. Але питання сталого польсько-українського Союзу не піднімається. Хоча тут присутні явні переваги, які протягом найближчих років стануть ключовими для політики і економіки в Європі.

Якщо через 10-15 років Польща і Україна зможуть об'єднатися політично і економічно, створивши також і військовий союз, вони стануть економікою і державністю в один ряд з такими країнами, як Німеччина, Британія і Франція, обігнавши Росію. Чому так? Неважко помітити, що Польща з населенням близько 39 мільйонів і Україна з населенням понад 43,5 мільйона без урахування анексованого Криму, мають важку промисловість і замкнуті промислові виробничі ланцюжки, можуть скласти гідну конкуренцію європейським товарам в рамках спільного ринку. Політично ж україно-польський союз матиме значну вагу в силу свого географічного положення.

Справа в тому, що цей союз своєю територією повністю перекриє шлях з Європи в Азію від Балтійського моря до Чорного. Винятком залишається тільки ненадійний зв'язок через Туреччину. Але розгалужена транспортна мережа України і Польщі будуть надійною опорою для пересування товарів, будучи кінцевою точкою для "великого шовкового шляху", який будується зараз Китаєм. Від цієї кінцевої точки в Європі буде залежати вся Азія, включаючи Китай, середньоазійські республіки і, звичайно ж, Росію. У політичному ж відношенні Росія буде відкинута на позиції допетровського періоду, маючи в своєму арсеналі тільки виходи до внутрішніх морів, де протоки контролюються третьою стороною - посередником в торгівлі.

Важливо також відзначити і зростаюче військове значення союзу. Військовий союз передбачає сильну армію, яка вже пройшла випробування в боях з серйозним противником, а в разі військового об'єднання і переходу на сучасні технології, об'єднана армія України і Польщі зможе грати не останню роль для НАТО, як її зараз грає Франція і Британія.

Польська армія (140 000 постійного складу) і Українська армія (250 000), сумарний військовий бюджет (близько 16 млрд. Доларів) плюс важке озброєння, а також можливість розміщення ПРО на території держав перетворять цей регіон в надійний захищений кордон. Армія цього союзу стане найсильнішою в Європі.

Звідси і всі віддалені побоювання і практично повне мовчання про перспективу потужного україно-польського союзу, союзу, який буде економічним і політичним конкурентом провідних локомотивів Євросоюзу. І роль України в цьому питанні ключова.

Значною мірою від політики України на найближчі 10 років залежить, чи відбудеться зближення між поляками і українцями, яке призведе до союзу. Цьому союзу всіляко опиратимуться все європейці і Росія, для якої такий союз стане, фактично, вироком. Але для України ситуація буде виграшною, тому щои несе цілий ряд переваг, і не тільки в політичній та оборонній сфері.

Через десять років величина ВВП України в сприятливих умовах може вирости майже в два рази від показника 2015 року та скласти до 420 млдр. доларів США, Польщі - понад 1,2 трл. доларів США. Сумарно - це рівень ВВП Росії і більше, ніж ВВП великих європейських держав. А контроль торгових шляхів між Європою і Азією дозволить здійснювати досить ефективні трансконтинентальні економічні програми. Динаміка зростання економіки не тільки збережеться, але й прискориться, що протягом 20 років призведе до зростання ВВП, що можна порівнювати з Британією чи Францією.

Майбутнє України варто пов'язувати не стільки з вступом в ЄС, скільки з взаємною інтеграцією з сильним історичним союзником, що дозволить проводити досить сильну незалежну економічну і державну політику. Локальна інтеграція на тлі загальної інтеграції у відкриті ринки і військово-політичні системи - це "серединний шлях", стежка в майбутнє, яку необхідно закладати зараз, не дивлячись на можливий спротив ряду політичних таекономічних сил.

І тут було б необхідним заручитися підтримкою сторони, яка може бути найбільш зацікавлена ​​в такому союзі. Це США і Канада, яким традиційно цікавий сильний проамериканський союзник, особливо, на Сході Європи. Таким чином США отримали б двох сильних союзників - Британію та Україну-Польщу, які наче формують зовнішні контури Європи, несучи на собі в тому числі і гарантії безпеки регіону в цілому.

Переклад з російської і виділення в тексті мої, О.К.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Миро Продум.
0
Ще не підтримано

Користь у тому, що після свого становлення цивілізація Міжмор'я буде гармонізуючим чинником у світі і допоможе всім, хто йому допомагав, передусім Америці.

Андрій Ясун каже:
Росія догниває, але й кусається досить сильно. Америка допоможе її добити. Але яка користь їй від Міжмор'я після усунення Росії з політичної і географічної мапи світу?

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Коментарі

Зображення користувача Андрій Ясун.
0
Ще не підтримано

Маю одне просте запитання: Хто зумів роз'єднати Міжмор'я у часи Литовського князівства?
Цей період історії один з найзамовчуваних. Про цей розвал гармонійного, потужного і самодостатнього альянсу кілька незначних абзаців в підручниках з історії. Тоді як про штучно змонтовані всілякі союзи і сполуки, незважаючи на їхню сумнівність і недовговічність, написані томи.
То хто ж переконав поляків, що вони - "уродзоні" шляхтичі, а українці - бидло? Яким чином і хто цей "хтось"?
Росія догниває, але й кусається досить сильно. Америка допоможе її добити. Але яка користь їй від Міжмор'я після усунення Росії з політичної і географічної мапи світу?

Si vis pacem, para bellum

Зображення користувача Явсе Світ.
0
Ще не підтримано

На рахунок Міжмор'я у часи Литовського князівства дійсно мало інформації..
А руйнували його ті самі сили,що і Річ Посполиту..
Я не дуже добре розбираюся в історії та бачу спотворення цієї науки щодо арійських народів..

Можливо Міжмор'я потрібне тим хто керує Америкою..і так склалося в даний час,що нам по дорозі...

Вірю в те, що розумію.

Зображення користувача Валерій Швець.
0
Ще не підтримано

Явсе Світ каже:
На рахунок Міжмор'я у часи Литовського князівства дійсно мало інформації..
А руйнували його ті самі сили,що і Річ Посполиту..
Я не дуже добре розбираюся в історії та бачу спотворення цієї науки щодо арійських народів..
Можливо Міжмор'я потрібне тим хто керує Америкою..і так склалося в даний час,що нам по дорозі...

Міжмор'я - це засторога перед можливим утворенням союзу Росії і Західноі Європи, в якому зацікавлена і Росія, і деякі країни Західної Європи.

Зображення користувача Миро Продум.
0
Ще не підтримано

Розвал Речі Посполитої - спецоперація Римської церкви.

До початку 17 ст. у Речі Посполитій релігійне життя характеризується значною віротерпимістю. Проте вже з другої половини 16 ст. починається європейська католицька реакція. У другій чверті 17 ст., особливо з кінця 30-х рр., у Речі Посполитій посилюються репресії щодо представників некатолицьких течій. Як зазначав Михайло Грушевський, Польща, що за часів Зигмунта-Августа вважала себе чи не найбільш вільнодумним краєм у світі, півстоліття тому стала царством темної реакції та клерикалізму.

Андрій Ясун каже:
Маю одне просте запитання: Хто зумів роз'єднати Міжмор'я у часи Литовського князівства?
Цей період історії один з найзамовчуваних. Про цей розвал гармонійного, потужного і самодостатнього альянсу кілька незначних абзаців в підручниках з історії. Тоді як про штучно змонтовані всілякі союзи і сполуки, незважаючи на їхню сумнівність і недовговічність, написані томи.
То хто ж переконав поляків, що вони - "уродзоні" шляхтичі, а українці - бидло? Яким чином і хто цей "хтось"?
Росія догниває, але й кусається досить сильно. Америка допоможе її добити. Але яка користь їй від Міжмор'я після усунення Росії з політичної і географічної мапи світу?

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Миро Продум.
0
Ще не підтримано

Користь у тому, що після свого становлення цивілізація Міжмор'я буде гармонізуючим чинником у світі і допоможе всім, хто йому допомагав, передусім Америці.

Андрій Ясун каже:
Росія догниває, але й кусається досить сильно. Америка допоможе її добити. Але яка користь їй від Міжмор'я після усунення Росії з політичної і географічної мапи світу?

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Анатолій Висота.
0
Ще не підтримано

Поляки стали на шлях СПОКУСИ, і отримали за це по повній. Я проти спільної держави з поляками як і з будь-ким. Україна ще не скуштувала всіх переваг незалежності. А ось стати членом НАТО, а чому б і ні?

Зображення користувача Валерій Швець.
0
Ще не підтримано

Анатолій Висота каже:
Поляки стали на шлях СПОКУСИ, і отримали за це по повній. Я проти спільної держави з поляками як і з будь-ким. Україна ще не скуштувала всіх переваг незалежності. А ось стати членом НАТО, а чому б і ні?

Цілком згоден. Жодної спільної держави з будь-ким але союзи потрібні.
Краще починати з тих, хто нам ближчий, а це якраз білоруси і поляки.

Зображення користувача Юр Цікавий.
0
Ще не підтримано

"Хто зумів роз'єднати Міжмор'я у часи Литовського князівства?"
Ватикан. Частково долучився Константинопіль.
Так звані "польські" князі - ополячена і скатоличена русинська шляхта (Вишневецькі, Потоцькі, т. і.). В поляків, здається, не було своїх князів.
Більше у В. Білінського "Україна-Русь".

Зображення користувача Миро Продум.
0
Ще не підтримано

У ті часи темну справу іудохристиянської Візантії продовжувала іудохристиянська Москва.

Повторилася ситуація 13 століття, коли Ватикан і Москва спільними зусиллями і майже одночасно вчинили погром європейського аріянства. У Західній Європі - війни з катарами (організовані Ватиканом), у Східній Європі - нашестя Батия (організоване Москвою на візантійські гроші).

Завдяки розпаду Речі Посполитої Ватикан надійно утвердився в Польщі, а Москва - в Україні.

Коли бажаєте дізнатися, хто організатор - подивіться, хто отримав від цього вигоду. Не випадково у розслідуваннях злочинів перше запитання - "кому вигідно?"

Юр Цікавий каже:
"Хто зумів роз'єднати Міжмор'я у часи Литовського князівства?"
Ватикан. Частково долучився Константинопіль.
Так звані "польські" князі - ополячена і скатоличена русинська шляхта (Вишневецькі, Потоцькі, т. і.). В поляків, здається, не було своїх князів.
Більше у В. Білінського "Україна-Русь".

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Юр Цікавий.
0
Ще не підтримано

Москва з'явилася у 1272 році за наказом Менгу-Тимура і до початку 18 ст. була улусом Золотої Орди, а потім подвійним васалом кримського хана, а через нього і турецького султана, тобто не була самостійним гравцем на політичній арені.
Україну врятувала тільки загроза Европі з боку Турції. Там все було досить складно.

Миро Продум каже:
У ті часи темну справу іудохристиянської Візантії продовжувала іудохристиянська Москва.
Повторилася ситуація 13 століття, коли Ватикан і Москва спільними зусиллями і майже одночасно вчинили погром європейського аріянства. У Західній Європі - війни з катарами (організовані Ватиканом), у Східній Європі - нашестя Батия (організоване Москвою на візантійські гроші).
Завдяки розпаду Речі Посполитої Ватикан надійно утвердився в Польщі, а Москва - в Україні.