Зображення користувача Оксана Колосовська.
Оксана Колосовська
  • Відвідувань: 7
  • Переглядів: 7

Китай, що шокує, або як водії у Піднебесній економлять гроші

У Китаї я прожила майже півроку – у величезному мегаполісі Шеньчжень, якому лише 40 років. Шеньчжень називають "китайською відповіддю" прогресивному Гонконгу – тут зразково рівні дороги і продумані автомобільні сполучення. Але ще більше китайці шокують тим, як вони їздять своїми дорогами.

У Китаї з пішоходами не церемоняться. У цій країні їх не заведено помічати – тут правила дорожнього руху кожен розуміє по-своєму. За шість місяців проживання тут мене жодного разу не пропустили на "зебрі". Та ба: я взагалі жодного разу не бачила, щоб у цій країні когось пропускали на пішохідному переході.

Єдиний виняток – авто, які заїжджають до Шеньчженя із прилеглого Гонконгу, їх можна упізнати за номерами. Гонконгські водії завжди зупиняють свої авто перед пішоходом: у них інша культура. А ось водії материкового Китаю і не моргнуть, навіть якщо пішохід стоятиме в кількох сантиметрах від їхнього авто. Вони ніколи не зупиняться, навіть якщо дорогу переходитиме жінка з немовлям у візочку. Китайські автомобілісти проїжджають повз них із типовим "покерфейсом" – наче так і треба.

Одного разу я стала свідком такої ситуації: родина хотіла перейти дорогу у законному місці, у них був візочок і, звісно, мала дитина. Стояла вся родина довго. Та ось їм випав шанс – поки з одного боку не було машин, усі члени сім'ї хутко дісталися центру дороги. І застрягли там: машини знову не зупинялися. Я стояла і спостерігала. У мене всередині все кипіло – ну як так, родина з візочком не може перейти дорогу "зеброю"! Але всьому сімейству, здається, як і місцевим водіям, було до цього байдуже. Тут до такого звикли.

У Китаї водій вам може посигналити, якщо ви просто станете на дорогу. Причому посигналить так, ніби ви пішли на червоне світло. До речі, про звуки на дорогах. Якщо будете у Китаї, готуйтеся слухати постійне дзеленкотіння від велосипедистів. Це не означає, що ви їм заважаєте (як, наприклад, водіям) – ні. Велосипедисти у Китаї дзвенять просто так.

Те, що водії в Китаї нахабно не пропускають пішоходів – нічого порівняно з тим, що вони так само нахабно збивають цих пішоходів. На смерть. Китайські водії, якщо вже збили людину, можуть здати назад і переїхати бідолаху ще кілька разів, аби остаточно переконатися в тому, що пішохід мертвий. При цьому жалю в деяких не викликають навіть малі діти – усе це приголомшливо і дико.

Китайські водії вдаються до такої жорстокості через те, що в країні передбачена дуже висока матеріальна компенсація за завдання травм. Якщо збитий пішохід виживе і залишиться скаліченим – винуватцю до кінця свого життя доведеться виплачувати постраждалому гроші. Тому водієві добити пішохода дешевше – кошти доведеться виплатити лише раз. Ось такі реалії.

Ще 2011 року стався випадок, від якого волосся стає дибки. Камера відеоспостереження у місті Фошань зафіксувала, як мікроавтобус, що їхав ринком на невеликій швидкості, збив дворічну дівчинку. Після того, секунду подумавши, водій проїхався по ній ще й заднім колесом. Далі ­­було найстрашніше. Повз дитину пройшли 18 людей, усі з таким виглядом, ніби нічого не трапилося. Згодом по дівчинці на невеликій швидкості проїхало ще одне авто – уже вантажівка. Маленька, звісно, не вижила.

Було колись і таке, що водій кілька разів переїхав трирічного хлопчика. Потім він вийшов з машини, щоб добити дитину. А на суді заявив, що переплутав її з картонною коробкою. Ще така є історія: іншого трирічного хлопчика збила вантажівка. Малюк дивом не постраждав, навіть звівся після удару забрати свою парасольку, яку відкинуло вбік. Але у той момент водій вантажівки здав назад і розчавив дитину…

Випадків, коли водії добивають пішоходів (знову наїжджаючи на них, або виходячи з авто й убиваючи голіруч або за допомогою ножа) – хоч греблю гати.

Але страшно ще й те, що в Китаї ніхто з перехожих не кинеться рятувати бідолашного пішохода. Це також не заведено, бо за виклик швидкої платить той, хто здійснює дзвінок. А перехожі не бажають викласти з кишені за іншу людину кілька юанів.

Китайці взагалі бояться допомагати один одному. Якщо людина лежить посеред дороги чи тоне у воді, повз неї пройдуть із тим самим "покерфейсом". Після цього всього вже моторошно виходити на вулицю в Китаї – а раптом щось станеться і ти опинишся на місці безталанного пішохода?


фото: Тетяна Лазарчук 
Так у Китаї перевозять дітей велосипедами 

І попри всі ці загрози китайці не надто піклуються про свою безпеку на дорогах. Варто поглянути хоча б на те, як вони перевозять вулицями своїх дітей. Якщо китаєць їде велосипедом, то малюка посадить у продуктовий кошик, який, звісно, не призначений для цього.

Окрема тема – мотоцикли і мопеди. Нерідко на один такий транспортний засіб видереться кілька людей, а тримається хіба що один водій. Я бачила, як таким чином сім'я їхала із немовлям, певно з пологового. Тато – за кермом мотоцикла, новоспечена матуся тримала малюка, але її саму на мотоциклі не тримало ніщо. Якщо малеча вже трохи старша – ходить до садочка чи до школи – тоді дитина сама сидить або стоїть на мотоциклі. Як і чому діти в Китаї не падають на поворотах – я так і не второпала.

Із тим, як у Китаї ігнорують смерть, розумієш, як мало насправді у цій країні коштує людське життя. 

 

 

Наші інтереси: 

Маємо розуміти психологію монголоїдів і як будувати стратегію дій щодо них.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Михайло Харачко.
0
Ще не підтримано

Китайці і московити перебувають у жорсткому рабстві, яке підтримується потужним інформаційним і юридичним пресингом. Звідси і їх жорстокість до всього навколишнього.
Ще Гете казав: "Найбільш безнадійне рабство, коли раби вважають себе вільними".

Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.

Коментарі

Зображення користувача Михайло Харачко.
0
Ще не підтримано

?Хтось скаже, який влив ми маємо на культуру китайського дорожнього руху і для чого це все нам.

Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.

Зображення користувача Миро Продум.
0
Ще не підтримано

Це питання расової психології. Ми схильні сприймати Китай з позиції європейської людини. Вони не такі. Це раса другого рівня.

Совість - це прояв духовного початку. Феномен совісті повноцінно проявляється у гомо дуплекс (третій і четвертий рівні розвитку).

Монголоїди - це раса 2 рівня (гомо сімплекс). Феномен совісті проявляється слабо. Це пояснює відомий феномен "азіатської підступності".

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Михайло Харачко.
0
Ще не підтримано

Китайці і московити перебувають у жорсткому рабстві, яке підтримується потужним інформаційним і юридичним пресингом. Звідси і їх жорстокість до всього навколишнього.
Ще Гете казав: "Найбільш безнадійне рабство, коли раби вважають себе вільними".

Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.

Зображення користувача Явсе Світ.
0
Ще не підтримано

Погоджуюся із Святославом.Маємо приклад Північної і Південної Кореї.Вони один народ однієї раси.Але на півночі винищили еліту нації,а решту перетворили на рабів.А на півдні еліта із вільним народом збудували передову країну.

Вірю в те, що розумію.