Проживши 24 роки у місті Херсон, завжди цікавлюся, що там відбувається. Хочу вірити, що Херсон колись займе достойне місце у низці туристичних напрямків – не як Одеса, звичайно, але десь поруч. Особливо тепер, коли Херсонська область замінила багатьом українцям, що звикли відпочивали влітку на Чорному морі, анексований Крим.
В останні три роки до Херсонської області поїхали в рази більше туристів. Тож як можна врешті підняти туристичні можливості Херсону? Що можна подивитися у Херсоні?
Ну хоча б Херсонський обласний художній музей, розташований в будинку колишньої Міської Думи, що був побудований у 1905—1906 рр. у традиціях історичних стилів середньовіччя та нового часу за проектом одеського архітектора Адольфа Мінкуса.
Але історія наразі не про туристичні атракції Херсона, а про те, хто очолить Херсонський обласний художній музей.
Кандидати на посаду директора обласного художнього музею – це нинішній керівник установи Аліна Доценко і громадський діяч, керівник центру «Правовий простір» Наталя Бімбірайте.
Аліна Доценко, яка керує музеєм з 1987 року, розповідала в основному про те, як вона протягом майже 30 років вирішує проблеми музею, як вона врятувала будівлю від руйнування, до якого міг привести ремонт, зроблений з грубими прорахунками. І лише в кінці свого виступу згадала про плани на найближче п'ятиріччя. У неї ці плани в основному були пов'язані з реконструкцією музею і залученням на це грошей з держбюджету. При цьому вона згадала, що «на короткій нозі» з впливовим нардепом Іриною Луценко, яка нещодавно стала представником Президента України у Верховній Раді. Що та нібито пообіцяла «пробити» виділення з бюджету 100 млн. грн. для реконструкції музею, пише Вгору.
Відома херсонська громадська діячка Eugenia Virlich написала у себе на Фейсбук: «Презентація пані Аліни не містила ЖОДНОГО слова стратегії розвитку. ЖОДНОГО! Як їй не натякали, що годі вже розповідати про те, яка Ви хороша, так жодних планів представлено не було. І це людина з 28-річним стажем управління музеєм! Презентація - російською мовою. Це, звісно, не гріх, але: пані Аліні було поставлено запитання українською із проханням відповісти українською. Вона відповісти українською так і не змогла. Я вже не кажу про Цюрупинськ, Ленінград і т.д. Це можна списати на хвилювання. Але законом передбачено володіння українською мовою - цього пані Аліна не продемонструвала. Навіть навпаки: показала, що українську вона не знає.
Презентація Наталі Бімбірайте приємно вразила насиченістю, виваженістю, чітким спрямуванням на розвиток, чіткими ідеями і стратегіями розвитку. Все чітко, виважено і з повною готовністю іти і працювати. Відповіді на запитання - так само чіткі і повні. Це сучасна презентація, в якій було абсолютно ВСЕ: і досвід, і плани, і стратегія, і логічне викладення бачення.
І з такими результатами комісія голосує трьома "за" за пані Наталю і чотирма - за пані Аліну. І це при тому, що пані Наталя чітко наголосила на залученні сторонніх коштів у розвиток закладу (гранти та інші джерела), а пані Аліна чітко орієнтувалась лише на бюджет. Пані Наталя при цьому має досвід роботи з залученими коштами, пані Аліна - ні. За всієї моєї поваги до пані Аліни, її презентація - це совковий жах...»
Здається, додати нема що. Хіба що про Наталю Бімбірайте.
Наталя Бімбірайте – керівник громадської організації «Правовий простір», організатор Днів Литви у Херсоні, співорганізатор Днів України у Литві, бачить перспективи, знає, як йти вперед.
На своїй презентації вона говорила про те, як інтегрувати музей в культурне середовище Херсона, зробити його багатопрофільним культурним центром, простором, дружнім для відвідувача, а також центром безперервної освіти для людей будь-якого віку; вона пропонує активно використовувати сучасні методи роботи, передові технології.
У Доценко ж головним «козирем» є ремонт.
Тож який вектор переможе - вперед у майбутнє чи назад у минуле - поки що не відомо, адже конкурс буде оголошений знову. А поки що музеєм керуватиме в.о. Аліна Доценко.
Наші інтереси:
Дивовижно, що суспільство змінилося, країна хоче нового, прагне змін, але стара система пручається і не дає можливості пробитися здоровим силам.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Херсонський обласний художній музей залишився у 1987 році
Світ:
У Херсоні завершився конкурс на заміщення посади директора Херсонського обласного художнього музею ім. Шовкуненка.
16052901.jpg
Про це я узнала, читаючи статтю в газеті Вгору.
Проживши 24 роки у місті Херсон, завжди цікавлюся, що там відбувається. Хочу вірити, що Херсон колись займе достойне місце у низці туристичних напрямків – не як Одеса, звичайно, але десь поруч. Особливо тепер, коли Херсонська область замінила багатьом українцям, що звикли відпочивали влітку на Чорному морі, анексований Крим.
В останні три роки до Херсонської області поїхали в рази більше туристів. Тож як можна врешті підняти туристичні можливості Херсону? Що можна подивитися у Херсоні?
Ну хоча б Херсонський обласний художній музей, розташований в будинку колишньої Міської Думи, що був побудований у 1905—1906 рр. у традиціях історичних стилів середньовіччя та нового часу за проектом одеського архітектора Адольфа Мінкуса.
Але історія наразі не про туристичні атракції Херсона, а про те, хто очолить Херсонський обласний художній музей.
Кандидати на посаду директора обласного художнього музею – це нинішній керівник установи Аліна Доценко і громадський діяч, керівник центру «Правовий простір» Наталя Бімбірайте.
Аліна Доценко, яка керує музеєм з 1987 року, розповідала в основному про те, як вона протягом майже 30 років вирішує проблеми музею, як вона врятувала будівлю від руйнування, до якого міг привести ремонт, зроблений з грубими прорахунками. І лише в кінці свого виступу згадала про плани на найближче п'ятиріччя. У неї ці плани в основному були пов'язані з реконструкцією музею і залученням на це грошей з держбюджету. При цьому вона згадала, що «на короткій нозі» з впливовим нардепом Іриною Луценко, яка нещодавно стала представником Президента України у Верховній Раді. Що та нібито пообіцяла «пробити» виділення з бюджету 100 млн. грн. для реконструкції музею, пише Вгору.
Відома херсонська громадська діячка Eugenia Virlich написала у себе на Фейсбук: «Презентація пані Аліни не містила ЖОДНОГО слова стратегії розвитку. ЖОДНОГО! Як їй не натякали, що годі вже розповідати про те, яка Ви хороша, так жодних планів представлено не було. І це людина з 28-річним стажем управління музеєм! Презентація - російською мовою. Це, звісно, не гріх, але: пані Аліні було поставлено запитання українською із проханням відповісти українською. Вона відповісти українською так і не змогла. Я вже не кажу про Цюрупинськ, Ленінград і т.д. Це можна списати на хвилювання. Але законом передбачено володіння українською мовою - цього пані Аліна не продемонструвала. Навіть навпаки: показала, що українську вона не знає.
Презентація Наталі Бімбірайте приємно вразила насиченістю, виваженістю, чітким спрямуванням на розвиток, чіткими ідеями і стратегіями розвитку. Все чітко, виважено і з повною готовністю іти і працювати. Відповіді на запитання - так само чіткі і повні. Це сучасна презентація, в якій було абсолютно ВСЕ: і досвід, і плани, і стратегія, і логічне викладення бачення.
І з такими результатами комісія голосує трьома "за" за пані Наталю і чотирма - за пані Аліну. І це при тому, що пані Наталя чітко наголосила на залученні сторонніх коштів у розвиток закладу (гранти та інші джерела), а пані Аліна чітко орієнтувалась лише на бюджет. Пані Наталя при цьому має досвід роботи з залученими коштами, пані Аліна - ні. За всієї моєї поваги до пані Аліни, її презентація - це совковий жах...»
Здається, додати нема що. Хіба що про Наталю Бімбірайте.
Наталя Бімбірайте – керівник громадської організації «Правовий простір», організатор Днів Литви у Херсоні, співорганізатор Днів України у Литві, бачить перспективи, знає, як йти вперед.
На своїй презентації вона говорила про те, як інтегрувати музей в культурне середовище Херсона, зробити його багатопрофільним культурним центром, простором, дружнім для відвідувача, а також центром безперервної освіти для людей будь-якого віку; вона пропонує активно використовувати сучасні методи роботи, передові технології.
У Доценко ж головним «козирем» є ремонт.
Тож який вектор переможе - вперед у майбутнє чи назад у минуле - поки що не відомо, адже конкурс буде оголошений знову. А поки що музеєм керуватиме в.о. Аліна Доценко.
Дивовижно, що суспільство змінилося, країна хоче нового, прагне змін, але стара система пручається і не дає можливості пробитися здоровим силам.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта