Глобалізм Трампа та ізоляціонізм Обами: виправлення імен

Нині поширеною є думка, що за президентства Барака Обами проводилась політика американського глобалізму, а за Дональда Трампа нас чекає ізоляціонізм, тобто зосередження на внутрішніх проблемах. Проте якщо поглянути на фактаж, то все навпаки.

США під керівництвом Обами проводили відверто слабку зовнішню політику. Це проявилося, зокрема, у тому, що через потурання Обами Москва значно посилила свій вплив у Європі, без суттєвих для себе наслідків порушила Будапештський меморандум, загарбала Крим і Донбас, створила низку заморожених конфліктів. Водночас США втратили свої позиції на Сході, зокрема в Сирії і Афганістані, виявилася безрезультативною американська політика щодо Ірану та Північної Кореї. Називати це глобалізмом буде видаванням бажаного за дійсне.

Водночас те, що демонструє Трамп, зовсім не схоже на ізоляціонізм. За кілька місяців президентства він активізував роботу НАТО і домігся від його учасників збільшення фінансування альянсу, перехопив ініціативу в Сирії, домовився з Китаєм щодо вгамування КНДР. «Авіаносна група США наближається до КНДР, томагавки летять над переляканими С-400, Трамп з Тіллерсоном наввипередки зустрічаються зі світовими лідерами… Ви так собі уявляли американський ізоляціонізм?» – написав з цього приводу політолог Сергій Таран.  

Це означає, що в масову свідомість запроваджене перевернуте уявлення про політичні тренди США.

А що насправді? Про це відверто висловився ще у 2015 році український політолог Тарас Возняк:  

«Починаючи з розвалу СССР перемагав то тренд глобалістичний – при президентстві Рональда Рейгана (1981–1989), Джорджа Буша (1989–1993), Джорджа Буша (2001–2009), то тренд ізоляціоністський: Білл Клінтон (1993–2001), Барак Обама (2009–2017). Як бачимо – ці два тренди чітко накладаються на республіканську і демократичну президентуру у США, хоча це не обов’язково.

Сьогодні завершується вкрай невдала для Новітньої Імперії Світових океанів епоха ізоляціоналізму.

Після епохи Обами очікується нова хвиля глобалізму. Однак, не дивлячись на очевидність краху ізоляціоналістської політики Обами – причому і для республіканців, і для демократів – істотні зміни відбудуться не раніше президентських виборів 2017 р.»    

Прогноз виявився на диво точним. Він підтверджує гіпотезу, що прихід до влади Дональда Трампа відповідає глобальним тенденціям і є вимогою часу.

Від себе можемо додати, що президентство Обами відповідало найнижчій – третій фазі цивілізаційного розвитку, фазі Залізної доби або Калі-юги. Це фаза виснаження системи та її входження в гостру кризу.

Натомість президентство Трампа  знаменує перехід до нового циклу, який завжди супроводжується пасіонарним спалахом і відновленням ладу – див.: Національний солідаризм, або Коли бик Дгарма стоїть на чотирьох ногах.

Звідси висновки:

1. Світ здійснює перехід до нового цивілізаційного циклу, який збігається з переходом до постіндустріальної формації і переходом до цінностей 4 квадри.

2. Новий цикл починається з нової Золотої ери.

3. Дух часу сприяє спільнотам з цінностями 4 квадри.

4. До них належать Український і Англосаксонський світи, а також Скандинавія (Швеція і Норвегія).

5. Ці світи є персонально сумісними (дуальними), тобто такими, які при взаємодії посилюють один одного.

6. Майбутнє цивілізації – за активною взаємодією Українського і Англосаксонського світів у творенні постіндустріальної цивілізації Міжмор’я – від Скандинавії до Чорного Моря.